Пасха 2013

воскресіння
Вітаємо дорогих парафіян з Пасхою!
Празник Воскресіння є викликом для кожного з нас. Господь, воскреснувши з гробу, дає життя кожному. Він воскрес, щоб ми жили. Але ми не хочемо жити у воскреслому Христі. Краще спати. Краще в гробі разом з своїми хробаками-гріхами, ніж з Господом. Тому Пасха кожному з нас каже: “Встань, прокинься сплячий, а Христос освітить тебе”.
Великдень є викликом для нас, українців, та для нашої деградованої та корумпованої держави. Господь є той, який піднімає з гробу. Чи, ми, українці, хочемо встати? Чи хочемо воскреснути? Моє враження, що ні. Ми звикли жити від зарплати до зарплати, їздити по бездоріжжю українського автодору, платити хабарі за екзамени, роботу, дивитися на телебаченню противні лиця чиновників, стояти на кордоні 7 годин, терпіти несправедливість правосуддя, слухати російську гниль по радіо і ТБ, нюхати сморід біля твого під’їзду, вступатися з дороги, коли ззаду тебе трубить неосвічений мажор. Ми погодилися, що ми є ніхто, що ми – раби, не Божі. Господь каже, що Він може змінити загальне гробне становище життя українців. Але чи українці цього хочуть???
Зичу моїм братам і сестрам, споживаючи освячену ковбаску, сир, яйця, задуматися: “Чи я хочу, щоб Господь воскресив мою душу та мою державу?” Бо коли я цього не хочу, то святкування Пасхи стає просто формальністю.
Зичу бачити світло вкінці тунелю, з якого ми виходимо вже роками. Зичу тішитися тим, що маємо: живим Господом, нашою вірою, дітьми, друзями, родиною,українською мовою, традиціями, Україною.
Христос Воскрес!
Світлина: Вітаю друзів та парафіян з Пасхою!
Празник Воскресіння є викликом для кожного з нас. Господь, воскреснувши з гробу, дає життя кожному. Він воскрес, щоб ми жили. Але ми не хочемо жити у воскреслому Христі. Краще спати. Краще в гробі  разом з своїми хробаками-гріхами, ніж з Господом. Тому Пасха кожному з нас каже: "Встань, прокинься сплячий, а Христос освітить тебе". 
Великдень є викликом для нас, українців, та для нашої деградованої та корумпованої  держави. Господь є той, який піднімає з гробу. Чи, ми, українці, хочемо встати? Чи хочемо воскреснути? Моє враження, що ні. Ми звикли жити від зарплати до зарплати, їздити по бездоріжжю українського автодору, платити хабарі за екзамени, роботу, дивитися на телебаченню противні лиця чиновників, стояти на кордоні 7 годин, терпіти несправедливість правосуддя, слухати російську гниль по радіо і ТБ, нюхати сморід біля твого під'їзду, вступатися з дороги, коли ззаду тебе трубить неосвічений мажор. Ми  погодилися, що ми є ніхто, що ми - раби, не Божі. Господь каже, що Він може змінити загальне гробне становище життя українців. Але чи українці цього хочуть???
Зичу моїм братам і сестрам, споживаючи освячену ковбаску, сир, яйця, задуматися: "Чи я хочу, щоб Господь воскресив мою душу та мою державу?" Бо коли я цього не хочу, то святкування Пасхи стає просто формальністю.
Зичу бачити світло вкінці тунелю, з якого ми виходимо вже роками.                      Зичу тішитися тим, що маємо: живим Господом, нашою вірою, дітьми, друзями, родиною,українською  мовою, традиціями, Україною.
Христос Воскрес!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.