Category Archives: Світ навколо

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ

В Україні не завершився процес формування української політичної нації.  Нація відрізняється від народу, етнографічної маси тим, що це ідейна та політично організована спільнота, яка виступає основним суб’єктом (активним учасником) внутрішньої, зовнішньої та світової політики. Вона не створює собі кумирів та не шукає кращого життя в інших світах, живе своїм розумом, сама творить своє життя, спроможна належним чином вирішувати власну долю. З огляду на це можна стверджувати, що ми українці ще не стали нацією у духовному та політичному сенсі цього слова. Про це свідчать наступні факти.

ЗМІСТ ТА ХАРАКТЕР УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ

Українська національна ідея надихала не одно покоління українців в боротьбі за утворення незалежної Української держави. Сьогодні вона виконує важливу державотворчу роль. Однак зміст та характер української національної ідеї значно глибший ніж просто відокремлення від Росії та утворення власної держави. Ігнорування української національної ідеї або спрощене її розуміння може призводити до значних спотворень в процесі державного будівництва. Українці здобули власну державу, однак ця держава не виконує, як належить, свої функції по формуванню й реалізації національних інтересів та забезпечення спільного блага усього суспільства. Сьогодні держава часто виступає засобом реалізації не так національних, а особистих та корпоративних інтересів, нерідко за рахунок всього суспільства чи окремих його верств.

«Нашу Україну і народ може врятувати тільки Бог і Церква»

 

  “Цікаво, якщо Україна не для українців, то для кого ж тоді? І куди мають подітись українці? Вимерти, втікти в світи? 

Кожна нація на світі має Богом-Творцем дароване право на існування своєї мови, культури і держави. Але й має вона обов’язок найперше служити Йому. А це означає, що необхідно всім жити за Божими Заповідями. У всьому потрібно керуватися принципами чесності, справедливості, взаємоповаги, зберігаючи мир, злагоду, порозуміння і любов. Та, на превеликий жаль, ми не можемо похвалитися, що, власне, такі стосунки є між нами, українцями. Отже, якщо між нами українцями-християнами немає чесності і справедливості, то для чого молитися, ходити до храму, говорити і тішити себе належністю до тієї чи іншої Церкви? Для чого така віра? 

 Ми вміємо добре ставитися до чужих. А до своїх? Так, немає між нами, українцями, у нас на Україні, чесності і справедливості, тому й неможливо говорити про любов. А за межами України, на чужині? Тут всі українці мали би чутися між собою, спілкуватися, переживати, вболівати і допомагати одне одному, як рідні брати і сестри. А ми завжди і всюди боїмося признатися своїм, що ми – українці, особливо, якщо ми нелегали, щоб свої ж нас не видали нашій мафії чи місцевій поліції. Чому ми такі? А чи зможемо ми коли-небудь не з гонору, як наші сусіди, а з усвідомлення і відчуття високої гідності і достоїнства приналежності до великого народу відкрито сказати: «Я – українець!»

 Зможемо! Та тільки тоді, коли зрозуміємо просту істину, що тільки з промислу і волі Божої ми народились у цьому народі, то ж і відповідальні перед Ним за ставлення до наших братів і сестер. Люблячи інших, мусимо любити й своїх. І до цієї любові маємо прагнути й змагати все своє життя!!!”

Протоієрей Михайло Мельник
с. Старі Кривотули
Івано-Франківська архиєпархія УГКЦ

Матеріал взято з : http://www.credo-ua.org

Закликаю до молитви

Утвердімо українські сили нашою молитовною підтримкою і громадянською позицією. Не думаймо, що майбутнє наше залежить тільки від тих, кого ми вчора вибрали. Майбутнє України потрібно будувати разом: і тим, що в парламенті, і тим, що повсякдень виконують свої обов’язки. Тож берімося до боротьби за кращі часи і розквіт та добробут нашої держави. Все тільки починається.

Я християнин і я не святкую Хеловін!

Господь сказав: “Де твій скарб – там твоє серце”. Отже, святкуючи празники – ми черпаємо в них сили до повсякденного життя. Яку силу здобувають християни, покланяючись дияволу на Хеловін? БОжу? Маю сумнів. Тому, не угодно Богові бачити нас в сатанинських місцях зібрання святкування Хеловіну: кафе, ресторани, бістро, диявольські вечірки і т.д. Гріхом є уподібнюватися злу, одягаючи на себе роги, хвости, маски і т.д. Хто так робить – спотворює Божий образ, якого Господь дав йому. Не будемо ображати нашого Бога, який і так багато терпить наших гріхів. Не станемо робити з себе тварин, а залишмося Божою людиною в тому жорстокому світі.