17 травня відбудеться 20-та проща до Унева

Інструкція “Як зіпсувати собі прощу”

Перед вами – перша і єдина інструкція, як успішно зіпсувати собі (і не тільки!) прощу, зіпсувавши настрій, здоров`я, терпіння, душу собі та оточуючим під час прощі. Точне дотримання цих правил 100% гарантує вам високоякісний головний біль, гарантовану втрату можливих друзів та бонусні роки у пеклі чистилищі  де доведеться. Обережно – при знехтуванні цими правилами проща вам чомусь запам`ятається з хорошої сторони, і ви отримаєте не лише неабияке духовне зростання та відпуст, а й душевний відпочинок та просвітлення розуму.

1. Не читайте оголошень  про прощу – яка різниця, що там для всяких людей написали. Ви і так найпремудріші, і ви вирішуєте, що брати зі собою -а в тому, що на прощі айфон, ноутбук, рубін на 18 каратів і герань в горщику не потрібні, винні організатори. І так, саме вони повинні вам видати всі речі, які ви не взяли. Як не мають? Зробіть гордий вигляд, і відійдіть на 20 метрів, випрошуючи у всіх присутніх другий спальник/молитовник/ще щось.

2. Обов`язково прийдіть на місце збору на 5 хвилин пізніше, ніж написано – нічого тим кільком десяткам священників і сотням прочан не станеться, якщо почекають вас, єдиного і неповторного, зі сумкою в руках. Щоправда, зіпсуєте настрій аніматору (типу керівнику групи, ну але ж відомо, ХТО тут головний має бути…), і пропустите науки, але хіба їх треба на прощі?

3. Не вірте технічній групі і не здавайте великі речі до тої машини. Вони ж обов`язково загублять/подеруть/вимажуть (поnрібне підкреслити) САМЕ ВАШУ дорогоцінну сумочку з крокодилячої шкіри, завізши усі решта – а знаєте, як то гарно цілий день нести кільканадцять кілограм на плечах, або ще й перекласти їх на якогось хлопця з групи (що, не хоче нести чужий вантаж? Хам, шовініст, москаль, лінюх, якого ніхто не любить, і який не виконує чужі обов`язки!!!!), чи ще краще аніматора (як це не його обов`язок? Див. епітети, перераховані вище). Якщо ж все таки захочете  ту річ віддати на розтерзанняперевезення техгрупі, то не забудьте її трошки розкрити, чи кинути її комусь в голову – хай виробляють рефлекси. І ні в якому разі не клейте на неї ту етикетку з написом (або приклейте абияк – можна буде поскаржитися на поганий скотч і на жлобів-організаторів, які видали мало скотчу – навіть 3 сумки повністю обмотати не вдалося!) – то є так весело бігати з аніматором ввечері, шукаючи власну сумку cеред загублених речей, чи людей, що сплутали свою сумку з вашою.

4. Не слухайте аніматора/велогрупи/міліціонерів, йдіть по дорозі, де заманеться. Як хтось колись чогось казав, кoго на прощі зіб’є машина- попадаєш в рай (про то, що попереджали про машини на дорозі, забудьте – не беріть дурного до голови).

5. Якщо вже таки довелося йти, то голосно поговоріть з новимистарими знайомими, обговоривши погоду, політику, старі мешти, і чого та заразалюдина з паралельної групи другого потоку курсу витріщається на вас що першої пари знаменника. На зауваженyя реагуйте нервами чи злісним бурчанням. Ну і що, що то проща?! Якраз саме тому вам то мають інші пробачити, а ви не говорите, а навчаєте народ фігніпремудростям. До речі, з науки отця краще швиденько втекти – бо то доведеться сидіти тихо, слухати, навіть думати!!!

6. Коли заходите до храму чи каплиці – обов’язково пхайтеся, пхайтеся вперед, працюйте ліктями і ногами, щоби попасти вперед  – казали, там цукерки роздають. Як, молебен?! Нєє, краще постояти біля церкви,і прожувати третю котлету з часничком, мммм…

7. Коли вже дійшли до Романова (чи Глинян. хто його зна як те болотосело називається?), обов’язково всядьтеся на траву, і стогніть диким голосом “Нікуди не піду!”. І собі легше, і прочанам настрій зіпсупіднімете.

8. При поселенні обов’язково почніть сперечатися, що вам не сподобалося місце ночівлі. Техгрупа усе одно не буде цієї ночі спати – хай попрацюють!

9. Їжа! Обв’язково при розливанні супу/каші/кави принюхайтеся, зморщіть носа, і авторитетно заявіть, що цю бурду їсти не будете, і що воно зроблено з китайської сої із американським ГМО, і його зварили 2 місяці тому. На аргументи «проти», і що його зварили спеціально в ніби хорошій їдальні 2 години тому уваги не звертайте – головне всім апетит зіпсувати, щоби собі взяти 3 порції. Як не можна? ЩО означає «однаково для всіх»?  Ви особливі! Хай оргкомітет потерпить. Їм і так при роздачі їжі ніколи її не вистарчає – нічого, похудають трохи!

10. Вночі спати нецікаво- краще поспівати під гітару, чи навіть випити трошки. Ну і шо що проща, і шо гріх? Ну тре ж з пацанами за знайомство булькнути. Ми ж в палатці … Е, а чого зранку мене злі хлопці в уніформі саджають на автобус до Львова??Що за неподобство, порядній людині навіть випити не можна! Як порушення розпорядку –а шо, щось таке є? Та там всі п’ють, по 300 грам!Ну а чого вони так невиспані і змучені? Яке ше нічне чергування?! Один я правий, всі решта Д’Артаньяни….

11. Зранку краще встати пізніше, коли вже забиратимуть речі – на Службу Божу і так іти не хочеться, а їсти і так ліньки. Нічого, проща нікуди не дінеться … як вже пішли?! Що, хіба вчора шось таке казали?Ой…

12. В Уневі треба довго і барвисто виражати своє незадоволення тим, що нікому не виділяють  кімнати, крім отців і оргкомітету (вони ж ледарі, тільки весь день всюди бігають, щось там влаштовують). Також треба пожалітися, що ви не взяли намета, бо вам ніхто і не казав, і то не ваша проблема. Повторюю – ігноруйте афіші, де щось там надруковано таке.

13. Після вечора лягайте спати, або підіть до вогню і витягніть гітару. Не дивуйтеся, якщо там будете тільки ви одні, бо всі інші пішли на якусь гору чи молебен – вар’яти всюди є. Ліпше поспати гарно, правда той спів заважає чогось…

14. Якщо ви все таки кудись підете, то чекайте , коли вночі будуть роздавати чай  – візьміть відразу 12 склянок чаю. Питання і претензії ігноруйте, а ще краще – підбирайтеся, беріть  і тікайте поміж людей, обливаючи їх – нічого, здоровіші будуть. Можна також стати біля роздавачів, і голосно проінструктуйте їх, що то все не так, як має бути.

15. Зранку ставайте перед автобусом – більше поспите, а Служба Божа урочиста і так щороку. Обов’язково ставайте в чергу до автобуса і голосно нервуйтеся з приводу запізнення водіїв чи організаторів. Нічого страшного, якщо ви не здавали гроші на автобус – може , на халяву проїдете. Щоправда, то є дуже тяжко, бо ніби місця рахують, зате буде привід комусь пожалітися, що вас не завезли автобусом (про те, що ви самі не заплатили за квиток, краще не казати – навіщо перевантажувати співрозмовника інформацією).

16. Після приїзду додому обов’язково напишіть, яка то препогана проща була, що колись так не було і т.д. Можна також викласти в соцмережу заодно фотографії «Я і Колян на прощі з пивом», «Чудіки в черзі до гори», «Дурні організатори»  і т.д.

Виконання цих правил успішно зіпсує життяздоров’я вам, і всім, хто біля вас був, є і буде.  І та, сповідатися з того може і не треба, то ж ніби малесюнічкий гріх. Чи ні?

P.S. Даний текст не рекомендується до прочитання особам без почуття гумору, самокритичності чи  іронії. Усі співпадіння в тексті – випадкові.  Автор твору не несе відповідальність за діяльність та бездіяльність, спричинену прочитанням даної інструкції, і щиро бажає всім гарної Унівської прощі

©  Г.В.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.